Консультація для педагогів "Пріоритетний аспект роботи - безпека життєдіяльності дитини"
Актуальність проблеми зумовлена зростанням дитячої захворюваності, травматизму в освітніх закладах. Дорослі (педагоги і батьки) основну свою місію здебільшого вбачають у тому, щоб захищати та оберігати дитину, але ж дуже важливо — підготувати її саму до реального життя, насиченого різними подіями, зустрічами, ситуаціями, подекуди небезпечними.
Дошкільний вік характеризується зростанням рухової активності, фізичних можливостей дитини, підвищенням допитливості, прагненням до самостійності. За відсутності життєвого досвіду це нерідко може призводити до виникнення травмонебезпечних ситуацій. У Законі України «Про дошкільну освіту» продекларовано: дитина має право на безпечні та нешкідливі для здоров’я умови утримання.
Що ж таке безпека дитини? Насамперед, це захищеність від будь-якої небезпеки: предметів, речовин, людей, різних непередбачуваних ситуацій та іншого, що може становити загрозу здоров’ю та життю. Щоб не допускати небезпечних ситуацій, важливо вміти передбачати їх, якщо можливо, уникати, а в разі необхідності — рішуче діяти.
Від дошкільників ще не можна очікувати самостійних правильних рішень у тому чи іншому випадку. Безпечну поведінку маємо формувати: давати знання про можливі небезпеки (вдома, на вулиці, у природі, у спілкуванні з незнайомими людьми тощо), які можуть загрожувати здоров’ю та життю; навчати правил безпеки, вправляти малюків у дотриманні їх у різних життєвих ситуаціях, учити передбачати наслідки своїх вчинків; виробляти навички прийняття самостійних рішень та практичних дій; привчати до здорового і безпечного способу життя, що сприятиме виробленню механізмів самозахисту, які автоматично спрацюють у потрібний момент.
Освітню роботу з безпеки життєдіяльності не можна обмежувати засвоєнням дошкільниками норм та правил. Слід викликати у дітей бажання дотримуватися правил безпеки не через заборони, а завдяки пізнанню, значущій мотивації.
Тільки завдяки спільним зусиллям педагогів, психологів, медиків, батьків у справі охорони життя і збереження здоров’я дошкільнят можна не тільки захистити їх від небезпеки, а й закласти основи безпечної поведінки, підготувати до подальшого шкільного, більш самостійного життя.
